сировий

сирови́й

-а, -е.

1》 Грубий, небілений (про тканину, нитки і т. ін.).

|| Зробл. із грубої, небіленої тканини.

2》 Признач. для подальшої промислової обробки й виготовлення готового продукту; не до кінця оброблений.

|| перен. Не до кінця відшліфований, не оброблений як слід.

3》 Не варений, не смажений, не кип'ячений і т. ін.

4》 Те саме, що сиром'ятний.

5》 Покритий або просякнутий вологою; вологий, вогкий, сирий.

6》 розм., рідко. Із в'ялим, пухким тілом; крихкотілий.

Значення в інших словниках

1. сировий — сирови́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. сировий — (- полотно) не білений, грубий, (матеріял) не оброблений, (харч) СИРИЙ, (ремінь) сирицевий, не вичинений, (- дрова) мокрий, Р. ЖМ. крихкотілий  Словник синонімів Караванського
3. сировий — СИРОВИ́Й, а́, е́. 1. Грубий, небілений (про тканину, нитки і т. ін.). Дуже змінився й батько. Постарів ніби чи, може, що відпустив бороду та ходив у довгополій, з сирового полотна сорочці під пасок і босий (А.  Словник української мови у 20 томах
4. сировий — Сирови́й, -ва́, -ве́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. сировий — СИРОВИ́Й, а́, е́. 1. Грубий, небілений (про тканину, нитки і т. ін.). Дуже змінився й батько. Постарів ніби чи, може, що відпустив бороду та ходив у довгополій, з сирового полотна сорочці під пасок і босий (Головко, II, 1957, 409)...  Словник української мови в 11 томах
6. сировий — Сирови́й, -а́, -е́ 1) Сырой, влажный. Хоч сирової землі хватайсь. Ном. № 2081. Сирова гіллячка. Черк. у. 2) Не сваренный (о пищѣ). Сирова харч. Сухомятка, сухая, но вареная пища. Зміев. у. 3) О кожѣ: не выдѣланный.  Словник української мови Грінченка