Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

скалозуб

Скалозу́б, -ба; -зу́би, -бів

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. скалозуб — скалозу́б іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
  2. скалозуб — див. жартівник; легковажний  Словник синонімів Вусика
  3. скалозуб — -а, ч., розм. Те саме, що скализуб.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скалозуб — див. зубоскал  Словник чужослів Павло Штепа
  5. скалозуб — СКАЛОЗУ́Б, а, ч., розм. Те саме, що скализу́б.  Словник української мови у 20 томах
  6. скалозуб — НАСМІ́ШНИК (той, хто любить насміхатися), ПЕРЕСМІ́ШНИК розм., КЕПКУ́Н розм., ЗУБОСКА́Л зневажл., СКАЛОЗУ́Б (СКАЛИЗУ́Б) зневажл. Але досвід кількох років роботи ясно показав, що дружба нітрохи не шкодить критиці, і насмішники замовкли (В.  Словник синонімів української мови
  7. скалозуб — СКАЛОЗУ́Б, а, ч., розм. Те саме, що скализу́б.  Словник української мови в 11 томах