скалічити —
-чу, -чиш, док., перех. 1》 Завдати каліцтва кому-небудь, зробити калікою. || Поранити, пошкодити які-небудь частини тіла. || перен. Завдати шкоди чому-небудь; зіпсувати. Скалічити дерево. 2》 перен. Заподіяти моральних травм; знівечити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
скалічити —
СКАЛІ́ЧИТИ, чу, чиш, док., кого, що. 1. Завдати каліцтва кому-небудь, зробити калікою. – А хто своїх бісових вилупків натравляв кидатись груддям? Скалічити ж дитину можна: печінки одбити, око вибити...
Словник української мови у 20 томах
скалічити —
ЗІПСУВА́ТИ (зробити непридатним для вживання, користування і т. ін., вивести з ладу), ЗОПСУВА́ТИ рідше, ПОШКО́ДИТИ, УШКО́ДИТИ, ЗНІ́ВЕЧИТИ, ПОНІ́ВЕЧИТИ, ПОЛАМА́ТИ, ЗЛАМА́ТИ, ЗЛОМИ́ТИ, СПОТВО́РИТИ, ПЕРЕВЕСТИ́, СКАЛІ́ЧИТИ підсил.
Словник синонімів української мови
скалічити —
СКАЛІ́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех. 1. Завдати каліцтва кому-небудь, зробити калікою. — А хто своїх бісових вилупків натравляв кидатись груддям?...
Словник української мови в 11 томах
скалічити —
Скалічити, -чу, -чиш гл. Искалѣчить, изувѣчить. І нянчину всю рать розбили, скалічили, распотрошили. Котл. Ен. IV. 46.
Словник української мови Грінченка