скалічити

Значення в інших словниках

1. скалічити — скалі́чити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. скалічити — док., обезвічити, понівечити; (мову) спотворити, перекрутити. Словник синонімів Караванського
3. скалічити — -чу, -чиш, док., перех. 1》 Завдати каліцтва кому-небудь, зробити калікою. || Поранити, пошкодити які-небудь частини тіла. || перен. Завдати шкоди чому-небудь; зіпсувати. Скалічити дерево. 2》 перен. Заподіяти моральних травм; знівечити. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. скалічити — СКАЛІ́ЧИТИ, чу, чиш, док., кого, що. 1. Завдати каліцтва кому-небудь, зробити калікою. – А хто своїх бісових вилупків натравляв кидатись груддям? Скалічити ж дитину можна: печінки одбити, око вибити... Словник української мови у 20 томах
5. скалічити — ЗІПСУВА́ТИ (зробити непридатним для вживання, користування і т. ін., вивести з ладу), ЗОПСУВА́ТИ рідше, ПОШКО́ДИТИ, УШКО́ДИТИ, ЗНІ́ВЕЧИТИ, ПОНІ́ВЕЧИТИ, ПОЛАМА́ТИ, ЗЛАМА́ТИ, ЗЛОМИ́ТИ, СПОТВО́РИТИ, ПЕРЕВЕСТИ́, СКАЛІ́ЧИТИ підсил. Словник синонімів української мови
6. скалічити — СКАЛІ́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех. 1. Завдати каліцтва кому-небудь, зробити калікою. — А хто своїх бісових вилупків натравляв кидатись груддям?... Словник української мови в 11 томах
7. скалічити — Скалічити, -чу, -чиш гл. Искалѣчить, изувѣчить. І нянчину всю рать розбили, скалічили, распотрошили. Котл. Ен. IV. 46. Словник української мови Грінченка