скалічити
скалі́чити
-чу, -чиш, док., перех.
1》 Завдати каліцтва кому-небудь, зробити калікою.
|| Поранити, пошкодити які-небудь частини тіла.
|| перен. Завдати шкоди чому-небудь; зіпсувати. Скалічити дерево.
2》 перен. Заподіяти моральних травм; знівечити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скалічити — скалі́чити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- скалічити — док., обезвічити, понівечити; (мову) спотворити, перекрутити. Словник синонімів Караванського
- скалічити — СКАЛІ́ЧИТИ, чу, чиш, док., кого, що. 1. Завдати каліцтва кому-небудь, зробити калікою. – А хто своїх бісових вилупків натравляв кидатись груддям? Скалічити ж дитину можна: печінки одбити, око вибити... Словник української мови у 20 томах
- скалічити — ЗІПСУВА́ТИ (зробити непридатним для вживання, користування і т. ін., вивести з ладу), ЗОПСУВА́ТИ рідше, ПОШКО́ДИТИ, УШКО́ДИТИ, ЗНІ́ВЕЧИТИ, ПОНІ́ВЕЧИТИ, ПОЛАМА́ТИ, ЗЛАМА́ТИ, ЗЛОМИ́ТИ, СПОТВО́РИТИ, ПЕРЕВЕСТИ́, СКАЛІ́ЧИТИ підсил. Словник синонімів української мови
- скалічити — Скалі́чити, -лі́чу, -лі́чиш, -чать; не скалі́ч, -лі́чмо, -лі́чте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- скалічити — СКАЛІ́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех. 1. Завдати каліцтва кому-небудь, зробити калікою. — А хто своїх бісових вилупків натравляв кидатись груддям?... Словник української мови в 11 томах
- скалічити — Скалічити, -чу, -чиш гл. Искалѣчить, изувѣчить. І нянчину всю рать розбили, скалічили, распотрошили. Котл. Ен. IV. 46. Словник української мови Грінченка