Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

сколоти

Сколо́ти, сколю́, ско́леш, -лють; сколо́в, -ло́ла; ско́лений і ско́лотий

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. сколоти — сколо́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. сколоти — I скол`отидив. сколювати. II ск`олоти-ів, мн. Самоназва всіх або однієї з груп причорноморських скіфів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сколоти — ді́дько б тебе́ (його́, її́ і т. ін.) взяв (забра́в), лайл. Уживається для висловлення невдоволення, обурення, досади чи захоплення, здивування і т. ін. ким-, чим-небудь.  Фразеологічний словник української мови
  4. сколоти — СКОЛО́ТИ див. ско́лювати.  Словник української мови в 11 томах
  5. сколоти — Сколо́ти см. сколювати.  Словник української мови Грінченка