сколоти —
сколо́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
сколоти —
I скол`отидив. сколювати. II ск`олоти-ів, мн. Самоназва всіх або однієї з груп причорноморських скіфів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сколоти —
ді́дько б тебе́ (його́, її́ і т. ін.) взяв (забра́в), лайл. Уживається для висловлення невдоволення, обурення, досади чи захоплення, здивування і т. ін. ким-, чим-небудь.
Фразеологічний словник української мови
сколоти —
Сколо́ти, сколю́, ско́леш, -лють; сколо́в, -ло́ла; ско́лений і ско́лотий
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
сколоти —
Сколо́ти см. сколювати.
Словник української мови Грінченка