скомандувати —
скома́ндувати дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
скомандувати —
-ую, -уєш, док. Вимовити слова команди, дати команду. || Дати розпорядження зробити що-небудь (перев. владним тоном).
Великий тлумачний словник сучасної мови
скомандувати —
СКОМА́НДУВАТИ, ую, уєш, док. Вимовити слова команди; дати команду. Аж ось затуркотів барабан; москалі скомандували в лаву строїтись (Панас Мирний); Скомандувавши: “Вперед!”, Красношапка орлом вилітає на бруствер (Остап Вишня); – Гранатами!...
Словник української мови у 20 томах
скомандувати —
НАКАЗА́ТИ (віддати наказ, дати розпорядження що-небудь зробити), ВЕЛІ́ТИ, ЗВЕЛІ́ТИ, ПОВЕЛІ́ТИ книжн., ПРИКАЗА́ТИ заст.; РОЗПОРЯДИ́ТИСЯ (у менш категоричній формі, перев. усно й окремим особам); СКОМА́НДУВАТИ розм. (коротко й владно); ЗАГАДА́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
скомандувати —
СКОМА́НДУВАТИ, ую, уєш, док. Вимовити слова команди; дати команду. Аж ось затуркотів барабан; москалі скомандували в лаву строїтись (Мирний, І, 1949, 216); Скомандувавши: «Вперед!», Красношапка орлом вилітає на бруствер (Вишня, І, 1956, 310); — Гранатами!...
Словник української мови в 11 томах
скомандувати —
Скомандувати, -дую, -єш гл. Скомандовать. Я скомандую, щоб річка перейшла через вас. Рудч. Ск. II. 186.
Словник української мови Грінченка