скомандувати
СКОМА́НДУВАТИ, ую, уєш, док.
Вимовити слова команди; дати команду.
Аж ось затуркотів барабан; москалі скомандували в лаву строїтись (Панас Мирний);
Скомандувавши: “Вперед!”, Красношапка орлом вилітає на бруствер (Остап Вишня);
– Гранатами! – скомандував Сагайда бійцям, що стояли навпроти вікон. – Покажіть їм Русь! (О. Гончар);
// Дати розпорядження зробити що-небудь (перев. владним тоном).
– Кучер, запрягай! – скомандувала дівчинка, та так грізно, що Пріська не втерпіла, щоб не засміятися (Л. Яновська);
Катерина рішуче підвелась, взяла корзину і скомандувала, щоб Валерій брав чемодан (О. Копиленко).
Словник української мови (СУМ-20)