скошувати —
ско́шувати 1 дієслово недоконаного виду зрізати косою або косаркою ско́шувати 2 дієслово недоконаного виду надавати чому-небудь косої форми
Орфографічний словник української мови
скошувати —
I -ую, -уєш, недок., скосити, скошу, скосиш, док., перех. 1》 також без додатка. Зрізати косою або косаркою траву, збіжжя і т. ін. || перен. Різким ударом збивати, зрізувати що-небудь. 2》 перен. Позбавляти життя; знищувати, вбивати. || безос.
Великий тлумачний словник сучасної мови
скошувати —
СКО́ШУВАТИ¹, ую, уєш, недок., СКОСИ́ТИ, скошу́, ско́сиш, док., що. 1. також без дод. Зрізати косою або косаркою траву, збіжжя і т. ін. Сьогодні зранку на ставку скошуватимуть рогозу та комиш (О.
Словник української мови у 20 томах
скошувати —
КОСИ́ТИ (зрізувати траву, хлібні злаки косою, косаркою тощо), СКО́ШУВАТИ, ТЯ́ТИ (ТНУ́ТИ) розм. — Док.: скоси́ти, покоси́ти, стя́ти (зітну́ти). Вони дрова возили, В болотах очерет косили, Носили в пекло на підпал (І.
Словник синонімів української мови
скошувати —
СКО́ШУВАТИ¹, ую, уєш, недок., СКОСИ́ТИ, скошу́, ско́сиш, док., перех. 1. також без додатка. Зрізати косою або косаркою траву, збіжжя і т. ін. Сьогодні зранку на ставку скошуватимуть рогозу та комиш (Донч.
Словник української мови в 11 томах
скошувати —
Ско́шувати, -шую, -єш сов. в. скоси́ти, -шу́, -сиш, гл. Скашивать, скосить. Г. Барв. 224. Косарь непевний, мовчки скосить. Шевч. Молоде, то як косою скосило. МВ. ІІ. 16.
Словник української мови Грінченка