Значення в інших словниках
-
скручувати —
скру́чувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
скручувати —
Звивати, крутити; (прання) викручувати; (кулаки) стискати; (суглоби хворобою) вивертати, скорчувати; (голову) відривати; (докупи) зв'язувати; (в дугу) згинати; (з дороги) звертати; дк.
Словник синонімів Караванського
-
скручувати —
-ую, -уєш, недок., скрутити, -учу, -утиш, док. 1》 перех. Крутячи, звивати що-небудь. || Крутячи, сплітаючи нитки, пасма, стебла і т. ін., робити, виготовляти що-небудь. || Повертаючи в протилежні боки краї мокрої тканини, видавлювати воду чи іншу рідину.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
скручувати —
СКРУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок. СКРУТИ́ТИ, учу́, у́тиш, док. 1. що. Крутячи, звивати що-небудь. Сучи аркан, Дурний султан, Та й скручуй тугенько! Бо туркам всім Висіть на їм Прийдеться довгенько (П.
Словник української мови у 20 томах
-
скручувати —
гну́ти (згина́ти, скру́чувати) / зігну́ти (скрути́ти) в дугу́ (в три дуги́, в три поги́белі і т. ін.) кого. 1. Суворістю, утисками примушувати скорятися, бути покірним; пригноблювати, придушувати.
Фразеологічний словник української мови
-
скручувати —
ВИ́ВЕРНУТИ (про руку, ногу тощо — повернути в неприродне положення, часто ушкоджуючи), ВИ́КРУТИТИ, СКРУТИ́ТИ, ПІДВЕРНУ́ТИ (про ногу). — Недок.: виверта́ти, викру́чувати, скру́чувати, підверта́ти.
Словник синонімів української мови
-
скручувати —
СКРУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., СКРУТИ́ТИ, учу́, у́тиш, док. 1. перех. Крутячи, звивати що-небудь. Сучи аркан, Дурний султан, Та й скручуй тугенько! Бо туркам всім Висіть на їм Прийдеться довгенько (Г.-Арт., Байки..
Словник української мови в 11 томах
-
скручувати —
Скручувати, -чую, -єш сов. в. скрути́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Скручивать, скрутить, связать. Скрутити вас треба залізними обручами. Левиц. Пов. 322. 2) Сворачивать, свернуть. Скрутив цигарку. Харьк. 3) Поворачивать, поворотить.
Словник української мови Грінченка