скуштувати —
скуштува́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
скуштувати —
-ую, -уєш, перех. Док. до куштувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
скуштувати —
СКУШТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, що. Док. до куштува́ти. – Не поцурайтесь хліба-солі. Борщу скуштуйте, галушок (І. Котляревський); – А що це ти, Корпію, обминаєш нашу хату? Хоч би горілки зайшов скуштувати (П. Кочура).
Словник української мови у 20 томах
скуштувати —
скуштува́ти гарбузо́вої ка́ші, ірон. Дістати відмову при сватанні, залицянні. — Думаєш не знаю, скільки залицяльників біля неї (Наталки) кружляло, як мухи? А всі впіймали облизня, гарбузової каші скуштували! (Є. Гуцало). скуштува́ти ка́ші якої.
Фразеологічний словник української мови
скуштувати —
КУШТУВА́ТИ що (з'їдати або випивати трохи чогось), ПРО́БУВАТИ, КУ́ШАТИ діал.; ДОТОРКА́ТИСЯ (ДОТО́РКУВАТИСЯ) до чого, ПРИТОРКА́ТИСЯ (ПРИТО́РКУВАТИСЯ) до чого (перев.
Словник синонімів української мови
скуштувати —
СКУШТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, перех. Док. до куштува́ти.- Не поцурайтесь хліба-солі. Борщу скуштуйте, галушок (Котл., І, 1952, 205); — А що це ти, Корпію, обминаєш нашу хату? Хоч би горілки зайшов скуштувати (Кочура, Зол.
Словник української мови в 11 томах
скуштувати —
Скуштува́ти, -ту́ю, -єш гл. Попробовать. Не поцурайтесь хліба-соли, борщу скуштуйте, галушок. Котл. Ен. V. 14.
Словник української мови Грінченка