Значення в інших словниках
-
скучно —
ску́чно прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
-
скучно —
1》 Присл. до скучний. 2》 у знач. присудк. сл., кому і без додатка. Про почуття нудьги, туги, яке охоплює кого-небудь. 3》 у знач. присудк. сл. Про відчуття нудьги, яка панує де-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
скучно —
Нудно, маркітно, сумно, див. хандра, печаль
Словник чужослів Павло Штепа
-
скучно —
СКУ́ЧНО. 1. Присл. до скучни́й. Масницю провели ми доволі скучно (М. Коцюбинський); Наталя стиха скаржилася, що їй жити важко у княгині, скучно (С. Васильченко). 2. у знач. пред., кому і без дод. Про почуття нудьги, туги, яке охоплює кого-небудь.
Словник української мови у 20 томах
-
скучно —
СКУ́ЧНО. 1. Присл. до скучни́й. Масницю провели ми доволі скучно (Коцюб., III, 1956, 428); Наталя стиха скаржилася, що їй жити важко у княгині, скучно (Вас., II, 1959, 57). 2. у знач. присудк. сл., кому і без додатка.
Словник української мови в 11 томах