Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

скількоро

Скілько́ро, не відм.

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. скількоро — скі́лькоро прислівник незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
  2. скількоро — числ. неознач.-кільк., діал. Декілька.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скількоро — СКІ́ЛЬКОРО, числ. неознач.-кільк., діал. Декілька. Та вийшло скількоро чоловіка копати буряки (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
  4. скількоро — I. КІ́ЛЬКА числ. (невизначена мала кількість, від трьох до десяти), ДЕ́КІЛЬКА, СКІ́ЛЬКИ (СКІ́ЛЬКА) розм., КІЛЬКО́РО розм., СКІЛЬКО́РО діал., ДЕ́КІЛЬКО розм., СКІ́ЛЬКО діал. Кінь пробіг декілька кроків і спинивсь (А.  Словник синонімів української мови
  5. скількоро — СКІ́ЛЬКОРО, числ. неознач.-кільк., діал. Декілька. Та вийшло скількоро чоловіка копати буряки (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
  6. скількоро — Скілько́ро мѣст. Нѣсколько. Та вийшло скількоро чоловіка копати буряки. Брац. у.  Словник української мови Грінченка