скількоро

I. КІ́ЛЬКА числ. (невизначена мала кількість, від трьох до десяти), ДЕ́КІЛЬКА, СКІ́ЛЬКИ (СКІ́ЛЬКА) розм., КІЛЬКО́РО розм., СКІЛЬКО́РО діал., ДЕ́КІЛЬКО розм., СКІ́ЛЬКО діал. Кінь пробіг декілька кроків і спинивсь (А. Головко); За всю дорогу вони перекинулись лише декількома незначущими фразами (О. Бойченко); Громада знову розсипалась на скільки куп (Панас Мирний); Привезу вам скілька речей, що напевне вам сподобаються, бо воно і цікаво і гарно (Леся Українка); Кількоро рук шанобливо вмочають у махорці пальці (Я. Качура); — Стій, хлопці! — разом крикнуло декілько голосів (С. Васильченко); Тут скілько сотен одлічили Аркадських жвавих парубків І в ратники їх назначили (І. Котляревський).

Значення в інших словниках

1. скількоро — скі́лькоро прислівник незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
2. скількоро — числ. неознач.-кільк., діал. Декілька.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. скількоро — СКІ́ЛЬКОРО, числ. неознач.-кільк., діал. Декілька. Та вийшло скількоро чоловіка копати буряки (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
4. скількоро — Скілько́ро, не відм.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. скількоро — СКІ́ЛЬКОРО, числ. неознач.-кільк., діал. Декілька. Та вийшло скількоро чоловіка копати буряки (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
6. скількоро — Скілько́ро мѣст. Нѣсколько. Та вийшло скількоро чоловіка копати буряки. Брац. у.  Словник української мови Грінченка