скілько

I. КІ́ЛЬКА числ. (невизначена мала кількість, від трьох до десяти), ДЕ́КІЛЬКА, СКІ́ЛЬКИ (СКІ́ЛЬКА) розм., КІЛЬКО́РО розм., СКІЛЬКО́РО діал., ДЕ́КІЛЬКО розм., СКІ́ЛЬКО діал. Кінь пробіг декілька кроків і спинивсь (А. Головко); За всю дорогу вони перекинулись лише декількома незначущими фразами (О. Бойченко); Громада знову розсипалась на скільки куп (Панас Мирний); Привезу вам скілька речей, що напевне вам сподобаються, бо воно і цікаво і гарно (Леся Українка); Кількоро рук шанобливо вмочають у махорці пальці (Я. Качура); — Стій, хлопці! — разом крикнуло декілько голосів (С. Васильченко); Тут скілько сотен одлічили Аркадських жвавих парубків І в ратники їх назначили (І. Котляревський).

Значення в інших словниках

1. скілько — скі́лько числівник кількісний діал.  Орфографічний словник української мови
2. скілько — займ., числ., присл., діал. Скільки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. скілько — СКІ́ЛЬКО, займ., числ., присл., діал. Скільки. Тут скілько сотень одлічили Аркадських жвавих парубків І в ратники їх назначили (І. Котляревський); З-під сірого попелу тільки жевріло скілько жарин (С.  Словник української мови у 20 томах
4. скілько — СКІ́ЛЬКО, займ., числ., присл., діал. Скільки. Тут скілько сотень одлічили Аркадських жвавих парубків І в ратники їх назначили (Котл., І, 1952, 209); З-під сірого попелу тільки жевріло скілько жарин (Вас., Вибр.  Словник української мови в 11 томах