скілько
СКІ́ЛЬКО, займ., числ., присл., діал. Скільки.
Тут скілько сотень одлічили Аркадських жвавих парубків І в ратники їх назначили (Котл., І, 1952, 209);
З-під сірого попелу тільки жевріло скілько жарин (Вас., Вибр., 1954, 88);
— Скілько то добра за одним разом пропало!.. (Мирний, IV, 1955, 249);
Пан полковник сам давав мені бунчука, щоб я його рукою займав собі займанщину, скілько за день конем об’їду (П. Куліш, Вибр., 1969, 128).
Словник української мови (СУМ-11)