скімлення

Скі́млення, -ння, -нню, в -нні

Значення в інших словниках

1. скімлення — скі́млення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. скімлення — -я, с. Дія за знач. скімлити і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. скімлення — СКІ́МЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. скі́млити і звуки, утворювані цією дією. Відчував [Микола] десь усередині, під самим серцем, якесь тихе скімлення (Ю. Збанацький); Опівночі Андрій прокинувся від чийогось скімлення й голосної команди старости: – На праву руку обернись (І. Багряний).  Словник української мови у 20 томах
4. скімлення — СКІ́МЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. скі́млити і звуки, утворювані цією дією. Відчував [Микола] десь усередині, під самим серцем, якесь тихе скімлення (Збан., Курил. о-ви, 1963, 157).  Словник української мови в 11 томах