скімлення
СКІ́МЛЕННЯ, я, с.
Дія за знач. скі́млити і звуки, утворювані цією дією.
Відчував [Микола] десь усередині, під самим серцем, якесь тихе скімлення (Ю. Збанацький);
Опівночі Андрій прокинувся від чийогось скімлення й голосної команди старости: – На праву руку обернись (І. Багряний).
Словник української мови (СУМ-20)