славіст

Славі́ст, -та; -ві́сти, -тів

Значення в інших словниках

1. славіст — славі́ст іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. славіст — -а, ч. Фахівець із слов'янської філології.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. славіст — СЛАВІ́СТ, а, ч. Фахівець із слов'янської філології. Щоп'ять років у столиці однієї з слов'янських країн збираються міжнародні конгреси славістів, організатором яких виступає Міжнародний комітет разом із національними комітетами багатьох країн (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
4. славіст — СЛАВІ́СТ, а, ч. Фахівець із слов’янської філології. Що п’ять років у столиці однієї з слов’янських країн збираються міжнародні конгреси славістів, організатором яких виступає Міжнародний комітет разом із національними комітетами багатьох країн (Літ. Укр., 11.VI 1968, 1).  Словник української мови в 11 томах