слинити —
сли́нити дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
слинити —
див. баритися; плакати
Словник синонімів Вусика
слинити —
-ню, -ниш, недок. 1》 перех. Змочувати, зволожувати слиною. 2》 неперех., перен., розм. Плакати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
слинити —
СЛИ́НИТИ, ню, ниш, недок. 1. кого, що. Змочувати, зволожувати слиною. Побіг [Краньцовський] до Славка й зачав його обнімати й цілувати. Слинив його п'яним ротом (Л. Мартович); Кулина мовчки сіла за прядку, скубла волокно, слинила й тягла нитку (С.
Словник української мови у 20 томах
слинити —
ПЛА́КАТИ (лити сльози з горя, від болю тощо), РЮ́МАТИ розм., РЮ́МСАТИ розм., СЛИ́НИТИ зневажл., НЮ́НИТИ зневажл., НЮ́НІ РОЗПУСКА́ТИ зневажл., СКВИ́РИТИ діал., СКВИ́РИТИСЯ діал.; РИДА́ТИ, РЕВІ́ТИ розм., РЕВТИ́ розм., ВИ́ТИ розм., РОЗЛИВА́ТИСЯ розм.
Словник синонімів української мови
слинити —
СЛИ́НИТИ, ню, ниш, недок. 1. перех. Змочувати, зволожувати слиною. Побіг [Краньцовський] до Славка й зачав його обнімати й цілувати. Слинив його п’яним ротом (Март., Тв.
Словник української мови в 11 томах
слинити —
Слинити, -ню, -ниш гл. 1) Слюнить. Пряжу слиню. Грин. І. 86. 2) Переносно: плакать. Іди утрись і більш не слинь. Котл. Ен. III. 13. Чи ж не сором тобі, пане сотнику, хлипати, мов стара боба, — тільки що храбрився, а теперечки й слиниш. Стор. І. 213.
Словник української мови Грінченка