слобода —
слобода́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири слободи́
Орфографічний словник української мови
слобода —
див. СЕЛО; слобідка.
Словник синонімів Караванського
слобода —
-и, ж. 1》 іст. Поселення в Київській Русі, Україні та Московії в 11-18 ст., жителі яких тимчасово звільнялися від феодальних повинностей і податків. || Частина міста, квартал, де жили люди однієї професії, національності і т. ін. 2》 Велике село, селище. || Відокремлена частина великого села.
Великий тлумачний словник сучасної мови
слобода —
див. посад, поселення, пригород, підгороддя, форштадт
Словник чужослів Павло Штепа
слобода —
СЛОБОДА́, и́, ж. 1. іст. Поселення в Київській Русі, на Україні і в Росії в XI–XVIII ст., жителі яких тимчасово звільнялися від феодальних повинностей і податків.
Словник української мови у 20 томах
слобода —
Нове поселення, де селяни звільнялись на деякий час від податків
Словник застарілих та маловживаних слів
слобода —
СЕЛО́ (населений пункт неміського типу); СЕ́ЛИЩЕ, СЛОБОДА́ заст., розм. (велике село); ПРИСІ́ЛО́К (невелике село біля більшого); ПОСЕ́ЛЕННЯ, ОСЕ́ЛОК, ОСЕ́ЛИЩЕ заст., ВЕСЬ заст., СЕЛИ́ТЬБА заст., ОСЕ́ЛЯ діал.
Словник синонімів української мови
слобода —
СЛОБОДА́, и́, ж. 1. іст. Поселення в Київській Русі, на Україні і в Росії в XI-XVIII ст., жителі яких тимчасово звільнялися від феодальних повинностей і податків.
Словник української мови в 11 томах
слобода —
1. Невелике поселення напівміського типу. 2. Приміське селище звичайно розташоване вздовж шляху до міста, що знаходилося за посадом. Мешканці С. у Російській імперії розрізнялись за родом діяльності, що часто відображалося у її назві.
Архітектура і монументальне мистецтво
слобода —
Слобода, -ди ж. Свобода. Ном. № 703. --------------- Слобода, -ди ж. Слобода. Слобода наша над самою лукою річковою. МВ. ІІ. 74. ум. слобідка, слобідочка, слобідчи́на. По-за селом, по-за селом, по-за слобідкою. Мил. 72.
Словник української мови Грінченка