словесність —
слове́сність іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
словесність —
-ності, ж. 1》 заст. Художня література та усна народна творчість, а також сукупність творів літератури й фольклору якогось народу. 2》 заст. Філологічні науки (лінгвістика, стилістика, літературознавство і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
словесність —
СЛОВЕ́СНІСТЬ, ності, ж. 1. заст. Художня література та словесний фольклор. Національна формою, словесність наша, і писана й усна, є інтернаціональною за своїм змістом, за своїми тенденціями (М. Рильський); Усна словесність; Мфіологічна словесність.
Словник української мови у 20 томах
словесність —
ЛІТЕРАТУ́РА (вид мистецтва, що зображує життя, створює художні образи за допомогою слова, мови), СЛОВЕ́СНІСТЬ заст. З якоюсь пристрастю він сперечався Про діло кровне — про літературу! (М. Рильський); У нас якось майже вийшов з ужитку термін словесність (М. Рильський).
Словник синонімів української мови
словесність —
СЛОВЕ́СНІСТЬ, ності, ж. 1. заст. Художня література та усна народна творчість, а також сукупність творів літератури й фольклору якогось народу.
Словник української мови в 11 томах
словесність —
Словесність, -ности ж. 1) Словесное извѣстіе, словесное сообщеніе. Та од. вас ні письмане перечуєш, ні словесности не перекажеш. н. п. 2) Словесность. Українська пісня і неписана словесність народу українського. К. ХП. 7.
Словник української мови Грінченка