словесник —
слове́сник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
словесник —
-а, ч. 1》 заст. Особа, що одержала філологічну освіту; філолог. || У дореволюційній середній школі – викладач словесності. || У дореволюційній Росії – студент філологічного факультету, відділу. 2》 Викладач мови і літератури в сучасній школі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
словесник —
СЛОВЕ́СНИК, а, ч. 1. заст. Особа, що одержала філологічну освіту; філолог; // У дореволюційній середній школі – викладач словесності. Словесник, Адріан Петрович одного разу прийшов на урок якийсь особливо збуджений і піднесений (Ю.
Словник української мови у 20 томах
словесник —
ФІЛО́ЛОГ, СЛОВЕ́СНИК. — Вона молодець. Універсал. На тому тижні заміняла математика, тепер фізика, хоч сама філолог (В. Кучер); Без знання мови не можна стати високоосвіченою людиною, не лише фахівцем-словесником, а й інженером, агрономом, біохіміком (з журналу).
Словник синонімів української мови
словесник —
СЛОВЕ́СНИК, а, ч. 1. заст. Особа, що одержала філологічну освіту; філолог; // У дореволюційній середній школі — викладач словесності. Словесник, Адріан Петрович одного разу прийшов на урок якийсь особливо збуджений і піднесений (Смолич, Театр..
Словник української мови в 11 томах