Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

слюсар

Слю́сар, -ря, -реві; -сарі, -рів

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. Слюсар — Слю́сар прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.  Орфографічний словник української мови
  2. слюсар — [с'л'усар] -р'а, ор. -реим, м. (на) -реив'і/ -р'у, мн. -р'і, -р'іў, д. -р'ам два с'л'усар'і  Орфоепічний словник української мови
  3. слюсар — -я, ч. Робітник, який обробляє метали ручним або механічним інструментом, а також складає, регулює, ремонтує машини та механізми.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. слюсар — СЛЮ́САР, я, ч. Робітник, який обробляє метали ручним або механізованим інструментом, а також складає, регулює, ремонтує машини та механізми. – А ти що за слюсар?...  Словник української мови у 20 томах
  5. слюсар — Заки слюсар обпилує, коваль діти погодує. Слюсарська робота є більше скомплікована, як ковальська. Нім слюсар пильником, що обробить, то коваль за той час заробить на харч для родини. Слюсар — холодний коваль. Коваль гаряче залізо обробляє, а слюзар холодне пильником.  Приповідки або українсько-народня філософія
  6. слюсар — СЛЮ́САР, я, ч. Робітник, який обробляє метали ручним або механізованим інструментом, а також складає, регулює, ремонтує машини та механізми. — А ти що за слюсар?...  Словник української мови в 11 томах