слюсар
СЛЮ́САР, я, ч.
Робітник, який обробляє метали ручним або механізованим інструментом, а також складає, регулює, ремонтує машини та механізми.
– А ти що за слюсар? – беручи коваля рукою за шиворот, питається Гамза (Панас Мирний);
З усіх дітей тільки я не раз бував у підвалі, коли носив за нашим слюсарем його залізну скриньку з інструментом (Л. Смілянський);
Перш ніж потрапити до рук слюсарів-ремонтників, кожна колісна пара проходить контроль ультразвуком (із журн.);
Слюсар-ремонтник;
Слюсар складальник.
Словник української мови (СУМ-20)