Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

смілий

Смі́лий, -ла, -ле

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. смілий — смі́лий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. смілий — див. хоробрий  Словник синонімів Вусика
  3. смілий — -а, -е. Те саме, що сміливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. смілий — моск. хоробрий хоробрий, голінний, очайдушний, зважний, завзятий, завзятущий, заповзятий, запеклий, шалений, шибайголова, паливода, угара, див. відважний, відвага  Словник чужослів Павло Штепа
  5. смілий — СМІ́ЛИЙ, а, е. Те саме, що смі́ли́вий. – Хороші слова: смілого куля боїться, смілого штик не бере (Ю. Збанацький); Сміла вдача; Смілий вчинок; Сміла думка; Смілий експеримент; Сміла людина; Сміле слово.  Словник української мови у 20 томах
  6. смілий — смі́лий сміливий, відважний (м, ср, ст) ◊ смілому Бог помага́є (Франко)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. смілий — НЕСКРО́МНИЙ (позбавлений скромності, не зовсім пристойний); ДВОЗНА́ЧНИЙ (який містить у собі непристойний натяк); ПІКА́НТНИЙ, ФРИВО́ЛЬНИЙ (який збуджує чуттєвість двозначними натяками); ВІ́ЛЬНИЙ, СМІ́ЛИ́ВИЙ, СМІ́ЛИЙ рідше...  Словник синонімів української мови
  8. смілий — СМІ́ЛИЙ, а, е. Те саме, що смі́ли́вий. Ті пішли за ним, розмовляючи за Колісника, що який-то він сміливий та вдатний (Мирний, III, 1954, 274); — Хороші слова: смілого куля боїться, смілого штик не бере (Збан., Ліс.  Словник української мови в 11 томах