смілка —
смі́лка 1 іменник жіночого роду смола смі́лка 2 іменник жіночого роду рослина
Орфографічний словник української мови
смілка —
I -и, ж. Пестл. до смола. II -и, ж. Трав'яниста рослина родини гвоздикових з яскраво-червоними квітками і з клейким угорі стеблом.
Великий тлумачний словник сучасної мови
смілка —
СМІ́ЛКА¹, и, ж. Пестл. до смола́. СМІ́ЛКА², и, ж. Трав'яниста рослина родини гвоздикових з яскраво-червоними квітками і з клейким угорі стеблом. Уся зелена степова скатерть ..
Словник української мови у 20 томах
смілка —
Декоративна трав'яниста рослина родини гвоздикових; переважно зона помірного клімату пн. півкулі та гірські райони Африки; бл. 400 видів; квітки різного забарвлення; багато видів культивують (дернові рослини).
Універсальний словник-енциклопедія
смілка —
СМІ́ЛКА¹, и, ж. Пестл. до смола́. СМІ́ЛКА², и, ж. (Silene L.). Трав’яниста рослина родини гвоздикових з яскраво-червоними квітками і з клейким угорі стеблом. Уся зелена степова скатерть..
Словник української мови в 11 томах
смілка —
Смілка, -ки ж. 1) Также: смілка червона. раст. а) Lychnis Viscaria L (Viscaria vulgaris Moench). ЗЮЗО. І. 127, Анн. 201. б) Hypericum perforatum. Вх. Пч. II. 32. Степова скатерть.... була заткана квітками: червоними купами смілки.... Левиц. Пов. 97. 2) Бусы изъ красной смолы на подобіе коралла.
Словник української мови Грінченка