смілка
СМІ́ЛКА¹, и, ж.
Пестл. до смола́.
СМІ́ЛКА², и, ж.
Трав'яниста рослина родини гвоздикових з яскраво-червоними квітками і з клейким угорі стеблом.
Уся зелена степова скатерть .. була ніби заткана квітками: червоними купами смілки, синіми дзвониками, жовтими степовими тюльпанами (І. Нечуй-Левицький);
П'яним духом дише деревій, озивається святим куревом смілка (С. Васильченко);
Садки цвітуть, літають крижні, луки – зелено-жовті, з купами по них червоної, як захід сонця, смілки... (Василь Шевчук).
Словник української мови (СУМ-20)