сміятися —
смія́тися дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
сміятися —
(від веселощів, радості, нервового збудження) заходитися сміхом (реготом); [бути] на реготах; кидає (кидало) в сміх кого; (дуже весело, голосно) лускати зі (зо) сміху; (реготати, переважно в жартах або безпідставно) заводити сміхи та реготи...
Словник фразеологічних синонімів
сміятися —
ід. лупити <�СКАЛИТИ> зуби, смішки справляти, ф. шкіритися, вишкірятися, р. хихотатися, с. реготати|ся|, захлинатися <�заливатися, залягатися, заходитися> сміхом, лускати <�лягати, падати, умирати> зо сміху, хапатися за боки; док. НАСМІЯТИСЯ, попосміятися.
Словник синонімів Караванського
сміятися —
[см'ійатиес'а] -йус'а, -йес':а, -йец':а, -йеимос'а, -йеитес'а, -йуц':а
Орфоепічний словник української мови
сміятися —
сміюся, смієшся, недок. 1》 Видавати сміх від веселощів, радості, нервового збудження і т. ін. || Уміти видавати сміх. || Веселитися, радіти, бути у веселому, радісному настрої. || розм. Виражати веселий, радісний настрій і т. ін. (про очі, обличчя тощо).
Великий тлумачний словник сучасної мови
сміятися —
СМІЯ́ТИСЯ, смію́ся, сміє́шся, недок. 1. Видавати сміх. Сміятись весело; Сміятися вволю; Сміятися до сліз; * Образно. За карії оченята, За чорнії брови Серце рвалося, сміялось, Виливало мову (Т.
Словник української мови у 20 томах
сміятися —
сміятися: ◊ смія́тися, ма́ло не тріснути дуже голосно смієтися, реготати (Франко) ◊ смія́тися до суфі́ту → суфіт ♦ смійся дурни́й з п'я́ного про тих, які один одного варті (Франко)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
сміятися —
З других сміявся, а сам в біду попався. Сміявся з чужого нещастя, а сам його має. З кого насміваються, ті у люди вибиваються. Найменш надійні люди добиваються поважних становищ. Смійся, Гривку, дам тобі сливку, Смійся за марну річ.
Приповідки або українсько-народня філософія
сміятися —
син. випадати, дерти лаха, лахати, потухати. голосно сміятися: втухати, іржати, кінчатися, чіпляти ха-ха.
Словник жарґонної лексики української мови
сміятися —
ку́ри засмію́ть кого. Хто-небудь своїми діями, вчинками і т. ін. викликає засудження, обурення, зневагу тощо. — Треба відступати геть ..— Та краще втопитися в Дністрі, ніж відступати з такою “перемогою”... Нас же кури засміють (С. Добровольський).
Фразеологічний словник української мови
сміятися —
НАСМІХА́ТИСЯ з кого-чого, заст. над ким-чим, а також без додатка (робити кого-, що-небудь об'єктом насмішок, образливих зауважень і т. ін.), ГЛУЗУВА́ТИ, КЕПКУВА́ТИ, СМІЯ́ТИСЯ, КПИ́ТИ розм., КПИ́ТИСЯ розм.
Словник синонімів української мови
сміятися —
СМІЯ́ТИСЯ, смію́ся, сміє́шся, недок. 1. Видавати сміх від веселощів, радості, нервового збудження і т. ін. Чутно з покоїв, як там сміються, говорять, жартують голосно (Вовчок, І, 1955, 265); — Ха-ха! — сміявся Іван (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
сміятися —
Сміятися, сміюся, -єшся гл. 1) Смѣяться. Смійся, дурню, доля буде. Ном. № 12672. Сміється наймит, а нічого не тямить. Ном. № 12673. 2) — з кого. Смѣяться, насмѣхаться надъ кѣмъ. Стоїть дівка на порозі, з козаченька сміється. Мет. 89.
Словник української мови Грінченка