снідати —
[с(')н’ідатие] -айу, -айеиш
Орфоепічний словник української мови
снідати —
-аю, -аєш, недок., неперех. і розм. перех. Їсти вранці, з'їдати сніданок. || чим. Їсти що-небудь уранці на сніданок. Давати снідати — подавати страви на сніданок.
Великий тлумачний словник сучасної мови
снідати —
СНІ́ДАТИ, аю, аєш, недок., чим. Їсти з'їдати сніданок. – Ну, снідайте ж, поки овець позгонять. А я тим часом умиюся та зберуся, та й рушимо! (Панас Мирний); Ранок. Віктор з Людмилою снідають (А. Головко); В холодку, під крислатими горіхами..
Словник української мови у 20 томах
снідати —
як (мов, ні́би і т. ін.) не сні́дав. Позбавлений жвавості, бадьорості. Чого це він сьогодні такий млявий, ніби не снідав? (З газети).
Фразеологічний словник української мови
снідати —
СНІ́ДАТИ, аю, аєш, недок., неперех. і розм. перех. Їсти вранці, з’їдати сніданок. — Ну, снідайте ж, поки овець позгонять. А я тим часом умиюся та зберуся, та й рушимо! (Мирний, І, 1949, 149); Ранок.
Словник української мови в 11 томах
снідати —
Снідати, -даю, -єш гл. Завтракать. Ой чи прийде, чи не прийде на вечерю тую, а я мойму миленькому снідати зготую. н. п.
Словник української мови Грінченка