сніжок —
сніжо́к іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
сніжок —
-жку, ч. Зменш.-пестл. до сніг.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сніжок —
СНІЖО́К, жку́, ч. Зменш.-пестл. до сніг. Синє море замерзає Льодком тонесеньким Та припадає Сніжком білесеньким (з народної пісні); Рипить сніжок, співає полозок, санки летять під білії намети ялин лапатих (Леся Українка); Дрібний сніжок...
Словник української мови у 20 томах
сніжок —
Жка, ч. Представник негроїдної раси. О, у нас у групі сніжок з'явився? Раніше були одні китайці...
Словник сучасного українського сленгу
сніжок —
СНІЖО́К, жку́, ч. Зменш.-пестл. до сніг. Синє море замерзає Льодком тонесеньким Та припадає Сніжком білесеньким (Укр. нар. пісні, 2, 1965, 307); Рипить сніжок, співає полозок, санки летять під білії намети ялин лапатих (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
сніжок —
Сніжок, -жку м. ум. отъ сніг.
Словник української мови Грінченка