соловейків —
солове́йків прикметник
Орфографічний словник української мови
соловейків —
-кова, -кове. Прикм. до соловейко 1), 2); належний йому. || Власт. соловейкові; такий, як у соловейка. Соловейків голос.
Великий тлумачний словник сучасної мови
соловейків —
СОЛОВЕ́ЙКІВ, кова, кове. Прикм. до солове́йко 1, 2; належний йому. Куди ви од нас полинули? Пісні соловейкові дзвінко-сріблисті! Невже ви замовкли, минули? (Леся Українка); Що то ляскотить, В яснім повітрі аж дзвенить? То соловейків спів (М.
Словник української мови у 20 томах
соловейків —
СОЛОВЕ́ЙКІВ, кова, кове. Прикм. до солове́йко 1, 2; належний йому. Що то ляскотить, В яснім повітрі аж дзвенить? То соловейків спів (Вороний, Вибр., 1959, 91); — Ой, соловейкове гніздечко!...
Словник української мови в 11 томах
соловейків —
Соловейків, -кова, -ве Соловьиный. Ой коби я мала орлові крила, соловейкові очі. Чуб. V. 338.
Словник української мови Грінченка