соняшничиння —
соняшничи́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
соняшничиння —
див. стебло
Словник синонімів Вусика
соняшничиння —
-я, с. Збірн. до соняшничина.
Великий тлумачний словник сучасної мови
соняшничиння —
СОНЯШНИЧИ́ННЯ, я, с. Збірн. до соняшничи́на. Обідране соняшничиння та кукурудзиння мокрими мітлами теліпаються коло хат (З. Тулуб); Зося встала, взулась на босу ногу, підкинула в лежанку соняшничиння, яке ламала на голому коліні (В. Земляк); – Хай соняшничиння назбирає – додала Параска (В. Дрозд).
Словник української мови у 20 томах
соняшничиння —
СОНЯШНИЧИ́ННЯ, я, с. Збірн. до соняшничи́на. Обідране соняшничиння та кукурудзиння мокрими мітлами теліпаються коло хат (Тулуб, Людолови, II, 1957, 508); Зося встала, взулась на босу ногу, підкинула в лежанку соняшничиння, яке ламала на голому коліні (Земляк, Лебедина зграя, 1971, 144).
Словник української мови в 11 томах
соняшничиння —
Соняшничиння, -ня с. соб. Стебли подсолнечника. Г. Барв. 396.
Словник української мови Грінченка