Значення в інших словниках
-
списаний —
спи́саний дієприкметник
Орфографічний словник української мови
-
списаний —
Спи́саний. Дієприкм. від списати. Чужа мова о стілько нам потрібна, о скілько отворяє нам скарби своєї літератури і дає нам можність познакомити ся з творами людского ума, списаними власне у тій мові.
Українська літературна мова на Буковині
-
списаний —
[списанией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
-
списаний —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до списати. || списано, безос. присудк. сл. || у знач. ім. списане, -ного, с.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
списаний —
СПИ́САНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до списа́ти. Так напрактикувався хлопець, що й свої вже рифми [рими] підгонив, а то й цілі рядки. Проте, знати було – Корній так і казав прямо, що списане з “Кобзаря” (А. Головко); Вже списані в блокноті всі сторінки украй (М.
Словник української мови у 20 томах
-
списаний —
як на папе́рі спи́саний, зі сл. став, з’яви́вся, вроди́вся і т. ін. Дуже швидко. (Самрось:) От бачиш, який я справний? Хоч і додому тепер… В мент вродився, як на папері списаний! Поганяй!.. (М. Кропивницький).
Фразеологічний словник української мови
-
списаний —
СПИ́САНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до списа́ти. Так напрактикувався хлопець, що й свої вже рифми [рими] підгонив, а то й цілі рядки.
Словник української мови в 11 томах