Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

сплести

Сплести́, див. спліта́ти

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. сплести — сплести́ дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. сплести — див. сплітати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сплести — СПЛЕСТИ́ див. спліта́ти.  Словник української мови у 20 томах
  4. сплести — спліта́ти / сплести́ сильце́ (сільце́) на кого. Користуючись чиєюсь необачністю, залучати кого-небудь до чогось, заманювати кудись. (Нартал:) Ти знов на мене сплів сильце: ти навернув мене у християнство (Леся Українка).  Фразеологічний словник української мови
  5. сплести — ВЕРЗТИ́ розм. (говорити, розповідати щось нерозумне, беззмістовне), ПЛЕСТИ́ розм., МОЛО́ТИ розм., ЛЯ́ПАТИ розм., ПЛЕСКА́ТИ розм., ВАРНЯ́КАТИ зневажл., ПАТЯ́КАТИ зневажл., ТОРО́ЧИТИ зневажл., ВЕРЗЯ́КАТИ зневажл., НЕСТИ́ розм. рідко. — Док.  Словник синонімів української мови
  6. сплести — СПЛЕСТИ́ див. спліта́ти.  Словник української мови в 11 томах
  7. сплести — Сплести, -ся см. сплітати, -ся.  Словник української мови Грінченка