Значення в інших словниках
-
спливати —
сплива́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
спливати —
(з водою) пливти, П. пропадати, зникати, (- час) минати; (- сльози) збігати, стікати; (кров'ю) сходити; (на думку) спадати; (- спогади) напливати, (перед очима) виринати, поставати; (наверх) випливати.
Словник синонімів Караванського
-
спливати —
див. зникати
Словник синонімів Вусика
-
спливати —
-аю, -аєш, недок., сплисти, спливу, спливеш; мин. ч. сплив, сплила, сплило; і спливти, -ву, -веш; мин. ч. сплив, спливла, спливло і рідко сплинути, -ну, -неш, док. 1》 Пливучи, віддалятися, зникати з поля зору. || перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
спливати —
СПЛИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СПЛИСТИ́, спливу́, спливе́ш; мин. ч. сплив, сплила́, ло́; і СПЛИВТИ́, ву́, ве́ш; мин. ч. сплив, спливла́, ло́; і рідко СПЛИ́НУТИ, ну, неш, док. 1. Пливучи, віддалятися, зникати з поля зору. Тепер нічого того нема.
Словник української мови у 20 томах
-
спливати —
вирина́ти (встава́ти, сплива́ти) / ви́ринути (вста́ти, спливти́, сплисти́, майну́ти і т. ін.) в па́м’яті чиїй, кого і без додатка. Несподівано, мимоволі пригадуватися. Виринало в пам’яті напівзабуте, про що чув од мами або од баби своєї (М.
Фразеологічний словник української мови
-
спливати —
ВИНИКА́ТИ (починати існувати, набувати реальності; у голові, в серці — про думки, почуття), ПОВСТАВА́ТИ (ПОСТАВА́ТИ), СТАВА́ТИ, З'ЯВЛЯ́ТИСЯ, ПОЯВЛЯ́ТИСЯ, УТВО́РЮВАТИСЯ, СТВО́РЮВАТИСЯ, ВИТВО́РЮВАТИСЯ, ЗДІЙМА́ТИСЯ, ЗАРО́ДЖУВАТИСЯ, БРА́ТИСЯ...
Словник синонімів української мови
-
спливати —
СПЛИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СПЛИСТИ́, спливу́, спливе́ш; мин. ч. сплив, сплила́, ло́; і СПЛИВТИ́, ву́, ве́ш; мин. ч. сплив, спливла́, ло́; і рідко СПЛИ́НУТИ, ну, неш, док. 1. Пливучи, віддалятися, зникати з поля зору. Тепер нічого того нема.
Словник української мови в 11 томах