Спливти́ і спли́сти́, спливу́, -ве́ш, -ву́ть; сплив, сплила́, сплили́
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
Значення в інших словниках
спливти —
спливти́ дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
спливти —
[сплиеўти] -иеву, -иевеш, -иевеимо, -иевеите; мин. сплиў, сплиеўла; нак. -иеви, -иев'іт'
Орфоепічний словник української мови
спливти —
див. спливати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
спливти —
СПЛИВТИ́ див. сплива́ти.
Словник української мови у 20 томах
спливти —
бага́то (чима́ло) води́ сплило́ (спливло́, упливло́, утекло́ і т. ін.). 1. Минуло багато часу з якоїсь пори, після якоїсь події. Відтоді багато води сплило.., але пригадуються події тих днів так виразно, наче було це вчора (Л.
Фразеологічний словник української мови
спливти —
ВИНИКА́ТИ (починати існувати, набувати реальності; у голові, в серці — про думки, почуття), ПОВСТАВА́ТИ (ПОСТАВА́ТИ), СТАВА́ТИ, З'ЯВЛЯ́ТИСЯ, ПОЯВЛЯ́ТИСЯ, УТВО́РЮВАТИСЯ, СТВО́РЮВАТИСЯ, ВИТВО́РЮВАТИСЯ, ЗДІЙМА́ТИСЯ, ЗАРО́ДЖУВАТИСЯ, БРА́ТИСЯ...
Словник синонімів української мови
спливти —
СПЛИВТИ́ див. сплива́ти.
Словник української мови в 11 томах
спливти —
Сплива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. спливти і сплисти, -ву, -веш, гл. 1) Сплывать, сплыть, уплывать по водѣ внизъ. Третій раз ступив — вода пойняла, вода пойняла й шапочка сплила. Грин. ІІІ. 279. Як мій вік молодий сплив! Г. Барв. 114. 2) Всплывать, всплыть.
Словник української мови Грінченка