Значення в інших словниках
-
сплюха —
сплю́ха іменник жіночого або чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
сплюха —
див. ледачий
Словник синонімів Вусика
-
сплюха —
-и, ч. і ж. 1》 розм. Людина, яка любить спати, багато спить. 2》 Те саме, що сплюшка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
сплюха —
СПЛЮ́ХА, и, ч. і ж. 1. розм. Людина, яка любить спати, багато спить. Кинувся сонний [вартівник], на ноги зірвався і бачить: берег німий оживає, гуде голосами чужими ..
Словник української мови у 20 томах
-
сплюха —
СОНЬКО́ розм. (людина, яка любить багато спати), СПЛЮХ розм., СПЛЮ́ХА розм., ДРІМА́ЙЛО розм., СОНЮ́ГА розм., СОНЯ розм., СПАНЬКО́ розм. рідше. — Я думав, ти справжній рибалка, а ти сонько! (Ю. Збанацький); Лужицький висміяв його, що такий сплюх (О.
Словник синонімів української мови
-
сплюха —
СПЛЮ́ХА, и, ч. і ж. 1. розм. Людина, яка любить спати, багато спить. Кинувся сонний [вартівник], на ноги зірвався і бачить: берег німий оживає, гуде голосами чужими.. Не бачив сплюха в предсмертний свій час ні кревних, ні милих (Дн. Чайка, Тв.
Словник української мови в 11 томах
-
сплюха —
Сплюха, -хи ж. пт. Козодой. Зміев. у., Ананьевск. у. Левч. 58.
Словник української мови Грінченка