сполука

Сполу́ка, -ки; -лу́ки, -лу́к

Значення в інших словниках

1. сполука — сполу́ка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. сполука — (хемічна) складна речовина; (дія) поєднання, сполучення, злука.  Словник синонімів Караванського
3. сполука — -и, ж. 1》 Речовина, в якій атоми одного або різних елементів з'єднані між собою за допомогою певного типу хімічного зв'язку. Амфотерна сполука — хімічна сполука, яка може виявляти як кислотні, так і основні властивості залежно від природи реагенту...  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сполука — СПОЛУ́КА, и, ж. 1. Речовина, в якій атоми одного або різних елементів з'єднані між собою за допомогою певного типу хімічного зв'язку. Азот як один з основних елементів живлення входить до складу багатьох .. сполук, що утворюються в рослинах (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
5. сполука — СПОЛУ́КА, и, ж. 1. Речовина, в якій атоми одного або різних елементів з’єднані між собою за допомогою певного типу хімічного зв’язку. Азот як один з основних елементів живлення входить до складу багатьох.. сполук, що утворюються в рослинах (Хлібороб Укр.  Словник української мови в 11 томах