сполука
Сполу́ка, -ки; -лу́ки, -лу́к
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сполука — сполу́ка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- сполука — (хемічна) складна речовина; (дія) поєднання, сполучення, злука. Словник синонімів Караванського
- сполука — -и, ж. 1》 Речовина, в якій атоми одного або різних елементів з'єднані між собою за допомогою певного типу хімічного зв'язку. Амфотерна сполука — хімічна сполука, яка може виявляти як кислотні, так і основні властивості залежно від природи реагенту... Великий тлумачний словник сучасної мови
- сполука — СПОЛУ́КА, и, ж. 1. Речовина, в якій атоми одного або різних елементів з'єднані між собою за допомогою певного типу хімічного зв'язку. Азот як один з основних елементів живлення входить до складу багатьох .. сполук, що утворюються в рослинах (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- сполука — СПОЛУ́КА, и, ж. 1. Речовина, в якій атоми одного або різних елементів з’єднані між собою за допомогою певного типу хімічного зв’язку. Азот як один з основних елементів живлення входить до складу багатьох.. сполук, що утворюються в рослинах (Хлібороб Укр. Словник української мови в 11 томах