сполука

СПОЛУ́КА, и, ж.

1. Речовина, в якій атоми одного або різних елементів з'єднані між собою за допомогою певного типу хімічного зв'язку.

Азот як один з основних елементів живлення входить до складу багатьох .. сполук, що утворюються в рослинах (з навч. літ.);

Термін “комплексні” означає “складні”. На відміну від звичайних сполук більшість комплексів побудована не безпосередньо з атомів, а з готових молекул, які можуть існувати і самостійно (з наук.-попул. літ.);

Тож як немає в речах безсмертно тривалого тіла, Досить найменшої сили, щоб кожну сполуку розбити (М. Зеров);

Найпоширеніша сполука водню в природі – його оксид, тобто H2O (з навч. літ.).

2. тільки мн., мат. Комбінаторні конфігурації елементів скінченої множини.

Сполуки у математиці.

3. Те саме, що поєдна́ння 1.

Земля .. складена з невеликої кількості хімічних елементів, їх різні сполуки утворюють всю різноманітність гірських порід і мінералів (з наук.-попул. літ.);

Між людьми, героями й богами Любу сполуку робив Амур: Смертники з героями й богами Танцювали знай любовний тур (П. Куліш).

(1) Ко́мплексна сполу́ка – складна хімічна речовина, що утворюється внаслідок сполучення окремих молекул.

В кожній комплексній сполуці можна виділити центральний атом металу й приєднані до нього молекули або іони (з наук.-попул. літ.).

△ (2) Ациклі́чні сполу́ки, хім. – органічні сполуки з відкритими ланцюгами атомів вуглецю;

(3) Високомолекуля́рні сполу́ки – те саме, що поліме́ри.

Кремнієорганічні полімери – високомолекулярні сполуки, що містять атоми кремнію та вуглецю в складі елементарної ланки макромолекули (з наук. літ.);

(4) Гетероциклі́чні сполу́ки – органічні сполуки з циклічною будовою;

(5) Органі́чні сполу́ки – хімічні сполуки, які містять вуглець.

Вуглеводні, які є основою органічних сполук, можна синтезувати з вуглецю і водню (з наук.-попул. літ.);

(6) Хімі́чна сполу́ка – речовина, одержана в результаті хімічної взаємодії, або реакції двох чи кількох речовин.

Молекулам переважної більшості хімічних сполук за звичайних умов властива інертність (з наук.-попул. літ.);

Нейрорегуляторами стає велика кількість хімічних сполук, які належать до амінів і пепидів (з наук.-попул. літ.);

(7) Хлороргані́чні сполу́ки – Органічні сполуки, що містять хлор.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сполука — сполу́ка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. сполука — (хемічна) складна речовина; (дія) поєднання, сполучення, злука. Словник синонімів Караванського
  3. сполука — -и, ж. 1》 Речовина, в якій атоми одного або різних елементів з'єднані між собою за допомогою певного типу хімічного зв'язку. Амфотерна сполука — хімічна сполука, яка може виявляти як кислотні, так і основні властивості залежно від природи реагенту... Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сполука — Сполу́ка, -ки; -лу́ки, -лу́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. сполука — СПОЛУ́КА, и, ж. 1. Речовина, в якій атоми одного або різних елементів з’єднані між собою за допомогою певного типу хімічного зв’язку. Азот як один з основних елементів живлення входить до складу багатьох.. сполук, що утворюються в рослинах (Хлібороб Укр. Словник української мови в 11 томах