Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

спростовувати

Спросто́вувати, -то́вую, -то́вуєш

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. спростовувати — спросто́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. спростовувати — (що) відкидати, заперечувати, відхрещуватися <�відмагатися> від.  Словник синонімів Караванського
  3. спростовувати — див. перечити  Словник синонімів Вусика
  4. спростовувати — -ую, -уєш, недок., спростувати, -ую, -уєш, док., перех. і без додатка. 1》 Доводити неправильність, помилковість, хибність чого-небудь. || Бути доказом неправильності, помилковості, хибності чого-небудь. || кого, розм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. спростовувати — СПРОСТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., СПРОСТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що і без дод. 1. Доводити неправильність, помилковість, хибність чого-небудь. Плужник здивувався: – От бачите, вже й ви слабкі місця [у творі] намацали ..  Словник української мови у 20 томах
  6. спростовувати — ЗАПЕРЕ́ЧУВАТИ що, кому (не погоджуватися в чомусь, висловлювати протилежну думку, доказ), СУПЕРЕ́ЧИТИ кому, ПЕРЕ́ЧИТИ кому, розм.; ОПРОТЕСТО́ВУВАТИ, ОСПО́РЮВАТИ рідко (висловлювати іншу, протилежну точку зору); СПРОСТО́ВУВАТИ (неправдиві факти...  Словник синонімів української мови
  7. спростовувати — СПРОСТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., СПРОСТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. і без додатка. 1. Доводити неправильність, помилковість, хибність чого-небудь.  Словник української мови в 11 томах