спростування —
спростува́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
спростування —
-я, с. 1》 Дія за знач. спростувати. 2》 Те саме, що спростовання 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
спростування —
СПРОСТУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. спростува́ти. [Горпина Іванівна:] Як вони могли надрукувати таке? .. Ні, я вимагаю спростування! (Л. Дмитерко); Спростуванням називається доведення хибності або неспроможності будь-якої тези (з навч. літ.).
Словник української мови у 20 томах
спростування —
СПРОСТУВАННЯ — процес встановлення хибності або недоведеності деякого твердження за допомогою логічних засобів та уже доведених раніше тверджень.
Філософський енциклопедичний словник
спростування —
СПРОСТУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. спростува́ти. [Горпина Іванівна:] Як вони могли надрукувати таке? ..Ні, я вимагаю спростування! (Дмит.
Словник української мови в 11 томах