співання —
співа́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
співання —
-я, с. Дія за знач. співати. || Звуки, утворювані цією дією. || Те саме, що співанка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
співання —
СПІВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. співа́ти. Він почав передражнювати в співах .. дяка, далі вчителя. Леонід Семенович передав навіть саму вчителеву міну співання (І. Нечуй-Левицький); Нерозлучними з нами були дві пісні.
Словник української мови у 20 томах
співання —
СПІВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. співа́ти. Він почав передражнювати в співах.. дяка, далі вчителя. Леонід Семенович передав навіть саму вчителеву міну співання (Н.-Лев., IV, 1956, 124); Нерозлучними з нами були дві пісні.
Словник української мови в 11 томах