спімнути

Спімну́ти, -мну́, -мне́ш = згада́ти

Значення в інших словниках

1. спімнути — спімну́ти дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. спімнути — Спімну́ти. Згадати, закинути слово, обмовитися. Хто вигадав, піддав єму той чортівский протокол? Він сам єго не придумав, ніколи й слівцем про него не спімнув (“Подружний протокол”...  Українська літературна мова на Буковині
3. спімнути — див. споминати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. спімнути — СПІМНУ́ТИ див. спомина́ти.  Словник української мови у 20 томах
5. спімнути — спімну́ти згадати; пригадати (ст)||вспімнути  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. спімнути — ЗГАДА́ТИ (відтворити, поновити в пам'яті що-небудь), ПРИГАДА́ТИ, НАГАДА́ТИ, ЗДУ́МАТИ, НАДУ́МАТИ, ПОПАМ'ЯТА́ТИ, СПОГАДА́ТИ розм., СПОМ'ЯНУ́ТИ розм., СПІМНУ́ТИ діал., ПРИПІМНУ́ТИ діал., НАМЕНУ́ТИ діал., ПОМ'ЯНУ́ТИ заст., ПРИПОМ'ЯНУ́ТИ рідко. — Недок.  Словник синонімів української мови
7. спімнути — СПІМНУ́ТИ див. спомина́ти.  Словник української мови в 11 томах
8. спімнути — Спімнути, -ну, -неш гл. = спом'янути. Бога не спімнув. Шух. І. 215.  Словник української мови Грінченка