спіритуалізм

Спіритуалі́зм, -му, -мові

Значення в інших словниках

1. спіритуалізм — спіритуалі́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. спіритуалізм — -у, ч. Релігійно-ідеалістичне філософське вчення, що визнає дух сутністю і першоосновою світу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спіритуалізм — Духомана  Словник чужослів Павло Штепа
4. спіритуалізм — СПІРИТУАЛІ́ЗМ, у, ч. 1. Ідеалістичне філософське вчення, яке розглядає дух як першооснову світу, як особливу безтілесну субстанцію, яка існує поза матерією і незалежно від неї. 2. Те саме, що спірити́зм...  Словник української мови у 20 томах
5. спіритуалізм — спіритуалі́зм (франц. spiritualisme, від лат. spiritualis – духовний) ідеалістичне філософське вчення, за яким дух (душа) є першоосновою світу. Термін «спіритуалізм» вживають також як синонім ідеалізму.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. спіритуалізм — див. спіритуалістичний іделізм  Універсальний словник-енциклопедія
7. спіритуалізм — СПІРИТУАЛІЗМ (від лат. spiritus — душа, дух) — 1) світоглядні уявлення, за якими дух (душа) є першоосновою світу; 2) філософський напрям, протилежний матеріалізму.  Філософський енциклопедичний словник
8. спіритуалізм — СПІРИТУАЛІ́ЗМ, у, ч. Релігійно-ідеалістичне філософське вчення, що визнає дух сутністю і першоосновою світу, заперечує можливість пізнання матерії і підміняє знання сліпою вірою в духів.  Словник української мови в 11 томах