спіритуалізм
Спіритуалі́зм, -му, -мові
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спіритуалізм — спіритуалі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- спіритуалізм — -у, ч. Релігійно-ідеалістичне філософське вчення, що визнає дух сутністю і першоосновою світу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спіритуалізм — Духомана Словник чужослів Павло Штепа
- спіритуалізм — СПІРИТУАЛІ́ЗМ, у, ч. 1. Ідеалістичне філософське вчення, яке розглядає дух як першооснову світу, як особливу безтілесну субстанцію, яка існує поза матерією і незалежно від неї. 2. Те саме, що спірити́зм... Словник української мови у 20 томах
- спіритуалізм — спіритуалі́зм (франц. spiritualisme, від лат. spiritualis – духовний) ідеалістичне філософське вчення, за яким дух (душа) є першоосновою світу. Термін «спіритуалізм» вживають також як синонім ідеалізму. Словник іншомовних слів Мельничука
- спіритуалізм — див. спіритуалістичний іделізм Універсальний словник-енциклопедія
- спіритуалізм — СПІРИТУАЛІЗМ (від лат. spiritus — душа, дух) — 1) світоглядні уявлення, за якими дух (душа) є першоосновою світу; 2) філософський напрям, протилежний матеріалізму. Філософський енциклопедичний словник
- спіритуалізм — СПІРИТУАЛІ́ЗМ, у, ч. Релігійно-ідеалістичне філософське вчення, що визнає дух сутністю і першоосновою світу, заперечує можливість пізнання матерії і підміняє знання сліпою вірою в духів. Словник української мови в 11 томах