спіритуалізм

СПІРИТУАЛІЗМ (від лат. spiritus — душа, дух) — 1) світоглядні уявлення, за якими дух (душа) є першоосновою світу; 2) філософський напрям, протилежний матеріалізму. Як і останній, виходить з апорії матеріальне — духовне, але розглядає матеріальне як похідну духовного, вторинне й підпорядковане духовному. Іноді С. ототожнюється з ідеалізмом. У сучасній англо-амер. філософії антитеза "С. — матеріалізм" вживається для онтологічної характеристики певного філософського вчення, а поняття "ідеалізм" і "реалізм" — для його гносеологічної характеристики. Як філософський термін уперше був уведений Кузеном (1792 — 1867). В подальшому С. стали називати школи і напрями у франц. та італ. філософії XIX — XX ст. Як спіритуалістичні можуть бути схарактеризовані різноманітні давні і нові філософські вчення. Спіритуалістичними за своєю суттю є й усі релігійні вірування в існування Бога і безсмертя душі; 3) те саме, що і спіритизм.

О. Карагодіна

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спіритуалізм — СПІРИТУАЛІ́ЗМ, у, ч. 1. Ідеалістичне філософське вчення, яке розглядає дух як першооснову світу, як особливу безтілесну субстанцію, яка існує поза матерією і незалежно від неї. 2. Те саме, що спірити́зм... Словник української мови у 20 томах
  2. спіритуалізм — -у, ч. Релігійно-ідеалістичне філософське вчення, що визнає дух сутністю і першоосновою світу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спіритуалізм — спіритуалі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. спіритуалізм — спіритуалі́зм (франц. spiritualisme, від лат. spiritualis – духовний) ідеалістичне філософське вчення, за яким дух (душа) є першоосновою світу. Термін «спіритуалізм» вживають також як синонім ідеалізму. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. спіритуалізм — див. спіритуалістичний іделізм Універсальний словник-енциклопедія
  6. спіритуалізм — Духомана Словник чужослів Павло Штепа
  7. спіритуалізм — СПІРИТУАЛІ́ЗМ, у, ч. Релігійно-ідеалістичне філософське вчення, що визнає дух сутністю і першоосновою світу, заперечує можливість пізнання матерії і підміняє знання сліпою вірою в духів. Словник української мови в 11 томах
  8. спіритуалізм — Спіритуалі́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)