1. Філософський енциклопедичний словник

спіритизм

СПІРИТИЗМ (від лат. spiritus — душа, дух) — містична течія, послідовники якої вірять в існування потойбічного "світу духів" і можливість спілкування з ними за допомогою спеціальних ритуалів та через медіумів — посередників між людьми і духами. Бере початок із давніх демоністичних вірувань. Як масове явище С. сформувався в XIX ст. в США, перенесений з Америки в Зх. Європу у 1852 р. професійним медіумом Гайденом. У Росії С. поширився од поч. 70-х рр. XIX ст. У 80-х рр. комісія Санкт-Петербурзького ун-ту на чолі з Менделєєвим дослідила діяльність кількох медіумів і дійшла висновку, що С. не має реального підґрунтя, тобто є забобоном. Прибічники вважають за практичний доказ С. явище т. зв. "фізичного медіумізму" — зрушення та падіння предметів, виникнення незвичного світла, звуків тощо. Сучасна парапсихологія відносить окремі випадки С. до псіфеноменів. Існують міжнародний центр С. — Асамблея С. (заснована в 1936 р.), спеціальні видання (газети, журнали, книги).

О. Карагодіна

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спіритизм — спірити́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. спіритизм — (від фр. spiritisme, лат. spiritus — душа, дух) містична течія, пов'язана з вірою в потойбічне життя, характеризується специфічним спілкуванням з ними за допомогою різних прийомів Словник іншомовних соціокультурних термінів
  3. спіритизм — -у, ч. Містична віра у потойбічне життя душ померлих і в можливість спілкування з ними. || Уявлюване спіритами спілкування з душами померлих за допомогою різних прийомів (крутіння стола, блюдець і т. ін.) і за посередництвом медіумів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. спіритизм — Духовіра Словник чужослів Павло Штепа
  5. спіритизм — СПІРИТИ́ЗМ, у, ч. 1. Містична течія, заснована на вірі у можливість безпосереднього спілкування з душами померлих. – Ти й твоя неня .. нахапались за границею усякових [усяких] найновомодніших штучок: і спіритизму, і гіпнотизму (І. Словник української мови у 20 томах
  6. спіритизм — спірити́зм (франц. spiritisme, від лат. spiritus – дух) містико-ідеалістична течія, послідовники якої вірять в існування потойбічного світу душ померлих... Словник іншомовних слів Мельничука
  7. спіритизм — Спірити́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. спіритизм — СПІРИТИ́ЗМ, у, ч. Містична віра у потойбічне життя душ померлих і в можливість спілкування з ними. — Ти й твоя неня.. нахапались за границею усякових [усяких] найновомодніших штучок: і спіритизму, і гіпнотизму (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах